Памятка

ЦЕ НЕОБХІДНО ЗНАТИ БАТЬКАМ!

 

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України «Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини»:

-                     батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

-                     батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

-                     батьки зобов'язані поважати дитину;

-                     передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

-                      

            Відповідно до ст. 155 Сімейного Кодексу України «Здійснення

              батьківських прав та виконання батьківських обов'язків»:

-                     батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини;

-                     ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

-                      

Відповідальність батьків за невиконання

батьківських обов'язків:

-                     відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;

-                     позбавлення батьків батьківських прав;

притягнення батьків до адміністративної та/або кримінальної відповідальності

 

БАТЬКИ ПОВИННІ ЗНАТИ,

ЩО ЇХ ДИТИНА МАЄ ПРАВО:

-                     противитися неналежному виконанню батьками своїх батьківських обов'язків щодо неї;

-                     звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій;

-                     звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років    (ст. 152 СКУ).

-                      

ПОРАДИ БАТЬКАМ:

-                     не ставте дитину у становище, коли вона змушена оборонятися брехнею;

-                     будьте до кінця, навіть у дрібницях, правдивими і чесними зі своїми дітьми;

-                     якнайчастіше спілкуйтеся з дитиною;

-                     не допускайте у вашій оселі лайливих слів, привчайте дитину до мовного етикету;

-                     прагни розуміти дитину, запитуючи, чому вона саме так вчинила;

-                     якщо ти сердишся на щось - не зривай злість на дитині, це приводить до поганих наслідків;

-                     щодня говоріть і показуйте дитині, що Ви її любите, обіймайте, цілуйте.

 

 

 

 

Ви повинні знати

1. З ким приятелює ваша дитина.

2. Де проводить вільний час.

3. Чи не пропускає занять у школі.

4. У якому вигляді або стані повертається додому.

 

Не дозволяйте дітям та підліткам

1. Йти з дому на довгий час.

2. Ночувати у малознайомих для вас осіб.

3. Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих, родичів на тривалий час вашої відпустки.

4. Знаходитися пізно ввечері і вночі на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.

5. Носити чужий одяг.

6. Зберігати чужі речі.

 

Ви зобов’язані помітити і відреагувати, коли

в домі з’явилися чужі речі (виясніть, чиї вони);

в домі є запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити про куріння сигарет із наркотичними речовинами);

в домі з’явилися голки для ін’єкцій, дрібні частинки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних препаратів);

в домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (виясніть, хто і з якою метою їх використовує);

в домі надто часто є запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання);

відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилася координація рухів, підвищилася збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від заштриків на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).

Така форма роботи дає можливість батькам більше контролювати та розуміти своїх дітей, розуміти їхнє життя; підвищує правову освіту батьків, допомагає їм правильно виховувати своїх дітей.

 

Кілька коротких правил

1. Показуйте дитині , що її люблять такою, якою вона є , а не за якісь досягнення.

2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву )говорити дитині ,що вона гірша за інших.

3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання .

4. Намагайтесь щодня знаходити час ,щоб побути наодинці зі своєю дитиною.

5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками ,але й із дорослими.

6. Не соромтесь підкреслювати,що ви пишаєтеся своїм малюком .

7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини .

8. Завжди говоріть дитині правду ,навіть коли вам це невигідно.

9. Оцінюйте тільки вчинки,а не її саму.

10. Не домагайтеся успіху силою . Примус – найгірший варіант морального виховання . Примус у сім’ї порушує особистість дитини .

11. Визнайте право дитини на помилку .

12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів .

13. Дитина ставиться до себе так , як ставляться до неї дорослі .

14. І взагалі , хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

 

Кілька порад батькам замкнутих дітей:

- Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.

- Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.

- Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.

- Принципи спілкування з агресивними дітьми:

- Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

- Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти.

- Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

- Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.

- Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

Пам'ятайте, діти вчаться тому, чому їх вчать!                                                                         Зразком для дітей змалечку і до останнього мають бути БАТЬКИ!

 

Чи задоволені ви поведінкою своєї дитини?

 

Практично немає батьків, які були б повністю задоволені поведінкою своєї  дитини. Ви часто говорите  про те, що ваша дитина через міру тривожна чи агресивна, чи вперта.

Перш за все потрібно знати, що деякі труднощі в поведінці дітей мають віковий характер і пов’язані з кризою розвитку 6-7 років. Вікові  кризи (1,3,7років…) говорять про те, що в дитини нормальний психічний  розвиток і вона переходить на новий віковий етап. 

Кожен віковий період  супроводжується своїми особливими труднощами в вихованні дітей, так як зміна виховних впливів, які ми застосовуємо до дитини, не встигає за швидкими змінами її особистості.

Але це не значить, що всі діти будуть себе однаково поводити під час кризи. 

Всі люди різні і діти також!

Індивідуальні відмінності залежать від спадковості і соціального оточення та виховання (сім’я, близьке оточення).

Кожна дитина для  батьків – це індивідуальність, неповторна особистість.

У дитини дошкільного віку відбуваються зміни в характері і поведінці, починає вередувати, а головне  починає орієнтуватися в своїх почуттях і переживаннях. 

Через це в дитини виникає нове ставлення до себе, формується самооцінка.

Батьки не встигають перебудуватися на другу систему відносин з дитиною, не враховують змін в її розвитку, стикаються з серйозними труднощами в її розвитку.

Дуже складним на цьому етапі є визначення відхилення поведінки через кризу чи через патологію розвитку.

Порушення в поведінці дитини  обумовлені, як правило, двома факторами:

·                            неправильним вихованням

·                            незрілістю нервової системи.

 Останній фактор часто недооцінюється батьками, в результаті виховний вплив виявляється безрезультатним, а часто і шкідливим.

Тому дуже важливо  розібратися в причинах  поганої поведінки дитини і тільки потім її виправляти.

Ще один важливий момент!

Ви, шановні дорослі, самі того не підозрюючи, переносите свої емоційні проблеми на дитину. 

Наприклад, дитина може мати високу тривожність внаслідок того, що мама має підвищену тривожність.

Не даремно говорять, що поведінка дитини -  це дзеркальне відображення поведінки їх батьків.

Тож перед тим, як робити дитині зауваження, дорогі батьки, подивіться на свою поведінку зі сторони.

 

 БАТЬКИ - ПРИКЛАД  ДЛЯ ДІТЕЙ

 

1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я. 
2. Ведіть здоровий спосіб життя. 
3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому. 
4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини. 
5. Налагодіть у сім΄ї активно-динамічний відпочинок. 
6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища. 
7. Пам΄ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині. 
8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам'ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку. 
9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам. 
10.Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя. 
11.Застосовуйте вдома різні профілактично - корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами. 
12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров΄я: 
- виконувати різні фізичні вправи; 
- правильно харчуватись; 
- загартовуватись; 
- спілкуватися з друзями; 
- дотримуватися особистої гігієни; 
- дотримуватися режиму дня; 

 

 

Поради батькам щодо виховання дітей

Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!

Порада 1

Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».

Порада 2

Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.

Порада З

Будьте в міру вимогливими:

•виправляйте;

•реагуйте на недоліки;

•хваліть за мінімум — карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і

«не побачити».

Порада 4

Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки на кшталт:

- Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!

- Не плямкай!

- Як ти їси, дивитись гидко!

- А хто за тебе «дякую» скаже!

Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».

То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».

Порада 5

Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:

•Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.

•Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.

Порада 6

Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.

Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».

Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.

«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні... Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов'язку». А слова видатного педагога К. Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.

Порада 7

Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».

Порада 8

Обов'язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.

У своєму «Повчанні...» Володимир Мономах, описуючи власні пригоди, мав на меті продемонструвати молоді, що тільки постійними тренуваннями можна розвинути у юнаків такі вольові якості, як наполегливість, терпеливість, відвагу, рішучість і сміливість. Ось чому він ствердно заповідав: «Не боячись ні раті, ні од звіра, діло мужське робіте…»